Кераміка – матеріали та вироби на основі глин, чистих оксидів, безкисневих сполук (карбідів, нітридів) та інших неметалевих неорганічних сполук (титанатів, алюмосилікатів), які одержують методами керамічної технології.

Керамічні матеріали мають високу жароміцність, твердість, чудову корозійну стійкість і малу теплопровідність, а також підвищену зносостійкість.

При температурах вище 1000°С кераміка міцніша за будь-які сплави, в тому числі і суперсплави, а її опір повзучості і жароміцність вище.

По структурі кераміка поділяється на грубу, яка має крупнозернисту неоднорідну в зламі структуру (пористість 5-30%), і тонку – з однорідною дрібнозернистою структурою (пористість <5%).

Залежно від хімічного складу розрізняють оксидну, карбідну, нітридну, силіцидну та інші типи керамік.

Кераміка знаходить широке застосування у різних областях:

• металообробка,
• приладобудування,
• енергетика,
• електротехніка,
• електроніка,
• медицина,
• екологія.